Ніжний подих джазу
Понеділок, 24 Червня, 2013
На вчорашній презентації платівки “Ніжність” в клубі “Культ” Юрій Гнатковскі поділився думками про свою свіжу роботу та історію львівської джазової сцени.
Володар премії «Телетріумф» за найкращу програму «Легенди старого Львова» розповів: «1920-1930-ті роки були для Львова певним музичним ренесансом: місто «дихало» джазом, що наповнював розважальні заклади, вулиці, площі, подвір’я, помешкання… Популярний за океаном джаз потрапив до Львова з кіноекранів, яких у місті було дуже багато. На них крутили американські, європейські, і, звісно, всі польські кінофільми, де було багато музики, в тому числі, джазової. До того ж, практично в кожному кінотеатрі грав оркестр, який на вимогу публіки виконував пісні та композиції з улюблених фільмів».
Саме цей джазовий настрій, зі слів Гнатковського, у 1920-30-х роках став натхненням для «короля українського джазу» Богдана Весоловського, який свою першу пісню написав у 16 років, а у 22 – створив танго, яке популярне й дотепер, – «Прийде ще час». Тоді під його мелодію танцювала вся Галичина.
«У 1930-х роках Весоловський разом зі скрипалем Леонідом Яблонським (Ябцьо) і акордеоністом Анатолієм Кос-Анатольським виступав у дуже популярній на той час молодіжній «Джаз-капелі Яблонського». Музика, яку вони виконували, формувала міську культуру. Раніше ж українці співали або народні пісні, або церковні, або патріотичні – козацькі, стрілецькі… А від джаз-капели отримали твори, що стали мейнстрімом тогочасної міської культури. І, до того ж, що надзвичайно важливо – вони звучали українською, – каже Гнатковський. – Які б важкі часи Львів не пережив згодом – війну, радянський період, голодні 1990-ті – але джазовий настрій ніколи не покидав його вулиць. От щойно відбулась мега-подія – фестиваль «Альфа-джаз», а є ще наш рідний щорічний «Джаз без…». У кафе та ресторанах активно з’являються майданчики для живого виконання».
Львівський джазмен зазначив, що з юності мріяв створити якісний український джазовий мюзикл в стилі 1930-х. Першим кроком до цього став альбом «Сніжність», де половина пісень була його авторства, а половина – це адаптації джазових хітів першої половини ХХ століття, українських та американських.